로그인

마태복음 15장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 마태복음 (Matthew) · 39절

🖍 이 판을 읽기 도구로 읽기 📖 무료성경
  1. 1 Тоді прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
  2. 2 Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
  3. 3 Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
  4. 4 Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матір, і: Хто лає батька або матір, нехай умре смертю.
  5. 5 Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
  6. 6 той може не поважати батька свого або матери своєї. І знівечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
  7. 7 Лицеміри, добре прорік про вас Ісаія, глаголючи:
  8. 8 Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
  9. 9 Та марно вони поклоняють ся мені, навчаючи наук заповідей чоловічих.
  10. 10 І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
  11. 11 Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст те сквернить чоловіка.
  12. 12 Приступивши тоді ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
  13. 13 Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
  14. 14 Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
  15. 15 Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
  16. 16 Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?
  17. 17 Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
  18. 18 а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
  19. 19 Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, бдуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
  20. 20 Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
  21. 21 Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
  22. 22 Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
  23. 23 Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
  24. 24 Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
  25. 25 Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи мені.
  26. 26 Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
  27. 27 А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
  28. 28 Тоді озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
  29. 29 І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сів там.
  30. 30 І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, німих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
  31. 31 так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
  32. 32 Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозі.
  33. 33 І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?
  34. 34 І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
  35. 35 І звелїв народові посідати на землї.
  36. 36 І, взявши сім хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
  37. 37 І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
  38. 38 А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дітей.
  39. 39 І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у гряниці Магдалські.

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗