로그인

마태복음 15장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 마태복음 (Matthew) · 39절 · 대역: King James Version

🖍 이 판을 읽기 도구로 읽기 📖 무료성경
절NT (P Kulish 1871)King James Version
1 Тоді прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи: Then came to Jesus scribes and Pharisees, which were of Jerusalem, saying,
2 Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб. Why do thy disciples transgress the tradition of the elders? for they wash not their hands when they eat bread.
3 Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого? But he answered and said unto them, Why do ye also transgress the commandment of God by your tradition?
4 Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матір, і: Хто лає батька або матір, нехай умре смертю. For God commanded, saying, Honour thy father and mother: and, He that curseth father or mother, let him die the death.
5 Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись, But ye say, Whosoever shall say to his father or his mother, It is a gift, by whatsoever thou mightest be profited by me;
6 той може не поважати батька свого або матери своєї. І знівечили ви заповідь Божу ради переказу вашого. And honour not his father or his mother, he shall be free. Thus have ye made the commandment of God of none effect by your tradition.
7 Лицеміри, добре прорік про вас Ісаія, глаголючи: Ye hypocrites, well did Esaias prophesy of you, saying,
8 Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене. This people draweth nigh unto me with their mouth, and honoureth me with their lips; but their heart is far from me.
9 Та марно вони поклоняють ся мені, навчаючи наук заповідей чоловічих. But in vain they do worship me, teaching for doctrines the commandments of men.
10 І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте: And he called the multitude, and said unto them, Hear, and understand:
11 Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст те сквернить чоловіка. Not that which goeth into the mouth defileth a man; but that which cometh out of the mouth, this defileth a man.
12 Приступивши тоді ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились? Then came his disciples, and said unto him, Knowest thou that the Pharisees were offended, after they heard this saying?
13 Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся. But he answered and said, Every plant, which my heavenly Father hath not planted, shall be rooted up.
14 Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму. Let them alone: they be blind leaders of the blind. And if the blind lead the blind, both shall fall into the ditch.
15 Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість. Then answered Peter and said unto him, Declare unto us this parable.
16 Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму? And Jesus said, Are ye also yet without understanding?
17 Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник; Do not ye yet understand, that whatsoever entereth in at the mouth goeth into the belly, and is cast out into the draught?
18 а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка. But those things which proceed out of the mouth come forth from the heart; and they defile the man.
19 Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, бдуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула. For out of the heart proceed evil thoughts, murders, adulteries, fornications, thefts, false witness, blasphemies:
20 Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка. These are the things which defile a man: but to eat with unwashen hands defileth not a man.
21 Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони. Then Jesus went thence, and departed into the coasts of Tyre and Sidon.
22 Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся. And, behold, a woman of Canaan came out of the same coasts, and cried unto him, saying, Have mercy on me, O Lord, thou Son of David; my daughter is grievously vexed with a devil.
23 Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами. But he answered her not a word. And his disciples came and besought him, saying, Send her away; for she crieth after us.
24 Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого. But he answered and said, I am not sent but unto the lost sheep of the house of Israel.
25 Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи мені. Then came she and worshipped him, saying, Lord, help me.
26 Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам. But he answered and said, It is not meet to take the children’s bread, and to cast it to dogs.
27 А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх. And she said, Truth, Lord: yet the dogs eat of the crumbs which fall from their masters’ table.
28 Тоді озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу. Then Jesus answered and said unto her, O woman, great is thy faith: be it unto thee even as thou wilt. And her daughter was made whole from that very hour.
29 І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сів там. And Jesus departed from thence, and came nigh unto the sea of Galilee; and went up into a mountain, and sat down there.
30 І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, німих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх, And great multitudes came unto him, having with them those that were lame, blind, dumb, maimed, and many others, and cast them down at Jesus’ feet; and he healed them:
31 так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого. Insomuch that the multitude wondered, when they saw the dumb to speak, the maimed to be whole, the lame to walk, and the blind to see: and they glorified the God of Israel.
32 Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозі. Then Jesus called his disciples unto him, and said, I have compassion on the multitude, because they continue with me now three days, and have nothing to eat: and I will not send them away fasting, lest they faint in the way.
33 І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустині, щоб нагодувати стільки народу? And his disciples say unto him, Whence should we have so much bread in the wilderness, as to fill so great a multitude?
34 І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок. And Jesus saith unto them, How many loaves have ye? And they said, Seven, and a few little fishes.
35 І звелїв народові посідати на землї. And he commanded the multitude to sit down on the ground.
36 І, взявши сім хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові. And he took the seven loaves and the fishes, and gave thanks, and brake them, and gave to his disciples, and the disciples to the multitude.
37 І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів. And they did all eat, and were filled: and they took up of the broken meat that was left seven baskets full.
38 А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дітей. And they that did eat were four thousand men, beside women and children.
39 І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у гряниці Магдалські. And he sent away the multitude, and took ship, and came into the coasts of Magdala.

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗
King James Version — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: GPL