로그인

로마서 7장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 로마서 (Romans) · 25절 · 대역: King James Version

🖍 이 판을 읽기 도구로 읽기 📖 무료성경
절NT (P Kulish 1871)King James Version
1 Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив? Know ye not, brethren, (for I speak to them that know the law,) how that the law hath dominion over a man as long as he liveth?
2 Бо мужня жона з живим мужем звязана законом, як же вмре муж її, тоді вона відзволена від мужа. For the woman which hath an husband is bound by the law to her husband so long as he liveth; but if the husband be dead, she is loosed from the law of her husband.
3 Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коди ж умре муж Її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові. So then if, while her husband liveth, she be married to another man, she shall be called an adulteress: but if her husband be dead, she is free from that law; so that she is no adulteress, though she be married to another man.
4 Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тілом Христовим, щоб бути вам иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові. Wherefore, my brethren, ye also are become dead to the law by the body of Christ; that ye should be married to another, even to him who is raised from the dead, that we should bring forth fruit unto God.
5 Як були бо ми в тїдї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смерті. For when we were in the flesh, the motions of sins, which were by the law, did work in our members to bring forth fruit unto death.
6 Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання. But now we are delivered from the law, that being dead wherein we were held; that we should serve in newness of spirit, and not in the oldness of the letter.
7 Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай. What shall we say then? Is the law sin? God forbid. Nay, I had not known sin, but by the law: for I had not known lust, except the law had said, Thou shalt not covet.
8 Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий. But sin, taking occasion by the commandment, wrought in me all manner of concupiscence. For without the law sin was dead.
9 Я ж колись жив окреме закому; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер. For I was alive without the law once: but when the commandment came, sin revived, and I died.
10 І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть. And the commandment, which was ordained to life, I found to be unto death.
11 Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене. For sin, taking occasion by the commandment, deceived me, and by it slew me.
12 Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра. Wherefore the law is holy, and the commandment holy, and just, and good.
13 Хиба ж добро принесло мені смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь. Was then that which is good made death unto me? God forbid. But sin, that it might appear sin, working death in me by that which is good; that sin by the commandment might become exceeding sinful.
14 Знаємо бо, що закон духовний, я ж тілесний, проданий під гріх. For we know that the law is spiritual: but I am carnal, sold under sin.
15 Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю. For that which I do I allow not: for what I would, that do I not; but what I hate, that do I.
16 Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий. If then I do that which I would not, I consent unto the law that it is good.
17 Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в мені. Now then it is no more I that do it, but sin that dwelleth in me.
18 Знаю бо, що не живе в мені (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотіннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу). For I know that in me (that is, in my flesh,) dwelleth no good thing: for to will is present with me; but how to perform that which is good I find not.
19 Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю. For the good that I would I do not: but the evil which I would not, that I do.
20 Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже .не я те роблю, а гріх, що домує в мені. Now if I do that I would not, it is no more I that do it, but sin that dwelleth in me.
21 Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе. I find then a law, that, when I would do good, evil is present with me.
22 Бо я кохаюсь у законі Божому по нутряному чоловікові, For I delight in the law of God after the inward man:
23 бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і иідневолюе мене законові гріха, що в членах моїх. But I see another law in my members, warring against the law of my mind, and bringing me into captivity to the law of sin which is in my members.
24 Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тіла смерти сієї? O wretched man that I am! who shall deliver me from the body of this death?
25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тілом же закону гріховному. I thank God through Jesus Christ our Lord. So then with the mind I myself serve the law of God; but with the flesh the law of sin.

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗
King James Version — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: GPL