로그인

누가복음 5장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 누가복음 (Luke) · 39절

🖍 이 판을 읽기 도구로 읽기 📖 무료성경
  1. 1 І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.
  2. 2 І побачив два човни, що стояли край озера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.
  3. 3 Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землі відчалити трохи. І сівши, навчав народ із човна.
  4. 4 Як же перестав глаголати, рече до Симона: Поступи на глибінь, та закиньте неводи ваші на ловитву.
  5. 5 І озвавшись Симон, каже Йому: Наставниче, всю ніч трудившись, нїчого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.
  6. 6 І, се зробивши, вловили пребагато риби; роздер ся ж невід їх,
  7. 7 і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човні, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.
  8. 8 Бачивши ж Симон Петр, припав до колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний. Господи.
  9. 9 Страх бо обняв його і всіх із ним од улову риби, що вловили.
  10. 10 Так само й Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нині людей ловити меш.
  11. 11 І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слідом за Ним.
  12. 12 І сталось, як був Він ув однім городі, аж ось чоловік увесь у проказі. І, побачивши Ісуса, упавши на лице, благав Його, кажучи; Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
  13. 13 І простягши Він руку, приторкнувсь до него, глаголючи: Хочу, очистись. І зараз проказа покинула його.
  14. 14 І наказав Він йому нікому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннє твоє, як звелїв Мойсей, на сьвідкуваннє їм.
  15. 15 Та слово про Него розійшлось тим більш, і насходилось народу пребагато слухати й сцїлятись у Него від недуг своїх.
  16. 16 Він же виходив у пустиню та молив ся.
  17. 17 І сталось одного дня, що Він учив, і сиділи Фарисеї та учителї закону, що; поприходили з усіх сїл Галилейських та Юдейських і з Єрусалиму, й сила Господня була на сцїленнє їх.
  18. 18 І ось мужі принесли на постелї чоловіка, що був розслаблений, і шукали, як би внести його та положити перед Ним.
  19. 19 І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса.
  20. 20 І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої.
  21. 21 І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
  22. 22 Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших?
  23. 23 Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи?
  24. 24 От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землі оставляти гріхи, розслабленому: Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого.
  25. 25 І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога.
  26. 26 І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогодні.
  27. 27 А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митниці, і рече йому: Йди слідом за мною.
  28. 28 І, зоставивши все, уставши пійшов слїдом за Ним.
  29. 29 і справив гостину велику Левій Йому у господі своїй, і було там багато митників і инших, що свдїли з ними.
  30. 30 І нарікали письменники їх та Фарисеї на учеників Його, кажучи: На що з митниками та грішниками їсте й пете?
  31. 31 І озвавшись Ісус, рече до них: Не треба здоровому лікаря, а недужому.
  32. 32 Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння.
  33. 33 Вони, ж казали до Него: Чого ж ученики Йоанові постять часто й молять ся, так само й Фарисейські, Твої ж їдять і пють?
  34. 34 Він же рече до них: Чи зможете синів весільних, поки жених з ними, заставити постити?
  35. 35 Прийдуть же днї, що візьмуть жениха від них, тоді постити муть у ті дні.
  36. 36 Сказав же й приповість до них; Що ніхто латки з одежини нової не пришиває до одежини старої; коли ж нї, то й нову розідре, й старій не личить латка з нового.
  37. 37 І ніхто не наливав вина нового в бурдюки старі; коли ж ні, порве нове вино бурдюки, й вино витече, й бурдюки пропадуть.
  38. 38 А вино нове в бурдюки нові наливають, то й буде все ціле.
  39. 39 Ніхто, пивши старе, не бажав зараз нового; каже бо: Старе лучче.

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗