로그인

누가복음 4장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 누가복음 (Luke) · 44절

  1. 1 Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
  2. 2 і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля згододнїв.
  3. 3 І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
  4. 4 І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим житиме чоловік, а кожним словом Божим.
  5. 5 І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
  6. 6 І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо мені передано, й кому я схочу, дам її.
  7. 7 Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
  8. 8 І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
  9. 9 І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсіля вниз:
  10. 10 писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
  11. 11 і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об каміні, ногою Твоєю.
  12. 12 І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокутувати Господа Бога твого.
  13. 13 І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
  14. 14 І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околиці про Него,
  15. 15 І навчав Він по школах їх, славлений од усіх.
  16. 16 І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
  17. 17 І подано Йому книгу Ісаії пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
  18. 18 Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
  19. 19 проповідувати рік Господень приятний.
  20. 20 І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всіх у школї були звернені на Него.
  21. 21 Почав же глаголати до них: Що сьогодні справдилось писаннє се в ушах ваших.
  22. 22 І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
  23. 23 І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країні.
  24. 24 Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
  25. 25 По правді ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяців, і голоднеча велика стала по всїй землі;
  26. 26 та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовиці.
  27. 27 І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
  28. 28 І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
  29. 29 і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
  30. 30 Він же, пройшовши серед них, пійшов,
  31. 31 і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
  32. 32 І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
  33. 33 І був у школі чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
  34. 34 кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
  35. 35 І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нічого не зашкодивши йому.
  36. 36 І обняв страх усіх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелівав нечистим духам, і виходять?
  37. 37 І розійшов ся поголос про Него скрізь по всій околицї.
  38. 38 Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
  39. 39 І, ставши над нею, погрозив пропасниці, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
  40. 40 Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
  41. 41 Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
  42. 42 Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
  43. 43 Він же рече до них: Що й иншим городям благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
  44. 44 і проповідував по школах галилейських.

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗