로그인

누가복음 24장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 누가복음 (Luke) · 53절

🖍 이 판을 읽기 도구로 읽기 📖 무료성경
  1. 1 Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
  2. 2 Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
  3. 3 І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
  4. 4 І сталось, як здумілись вони від сього, ось два Чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
  5. 5 Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
  6. 6 Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
  7. 7 глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути рознятим, і третього дня воскреснути.
  8. 8 І згадали слова Його,
  9. 9 і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
  10. 10 Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, шо оповідали перед апостолами се.
  11. 11 І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
  12. 12 Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
  13. 13 І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
  14. 14 І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
  15. 15 І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
  16. 16 Очі в їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
  17. 17 Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
  18. 18 Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
  19. 19 І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний ділом і словом перед Богом і всїм народом,
  20. 20 як видали Його архиєреї та князї нащі на суд смертний і розпяли Його.
  21. 21 Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третій се день іде сьогоднї, як се стало ся;
  22. 22 тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі
  23. 23 і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
  24. 24 І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так,, як і жінки казали; Його ж не бачили.
  25. 25 І рече Він до них; о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
  26. 26 Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
  27. 27 І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, виясняв Їм у всіх писаннях про Него.
  28. 28 І наближались до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далі.
  29. 29 Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
  30. 30 І сталось, як сидів Він за столом а ними, взявши хліб, благословив, і переломивши, подав їм.
  31. 31 їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
  32. 32 І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
  33. 33 І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайпять, і тих, що були з ними,
  34. 34 як говорили: Що встав Господь справді і явив ся Симонові.
  35. 35 І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
  36. 36 Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
  37. 37 Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
  38. 38 І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
  39. 39 Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
  40. 40 І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
  41. 41 Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
  42. 42 Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
  43. 43 І взявши, їв перед ними.
  44. 44 Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законі Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
  45. 45 Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
  46. 46 і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
  47. 47 і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
  48. 48 Ви ж сьвідки сього.
  49. 49 І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидіть у городі Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
  50. 50 І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
  51. 51 І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
  52. 52 Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
  53. 53 і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗