로그인

창세기 9장 Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка.

Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. · 우크라이나어 · 창세기 (Genesis) · 29절

  1. 1 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: „Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
  2. 2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
  3. 3 Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зеле́ну ярину́ — Я віддав вам усе.
  4. 4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
  5. 5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жада́ти її, і з руки чоловіка, з руки ко́жного брата його Я буду жадати душу лю́дську.
  6. 6 Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.
  7. 7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!“
  8. 8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
  9. 9 „А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим пото́мством по вас.
  10. 10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї зе́мної звірини́ з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
  11. 11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не бу́де вже знищене водою пото́пу, і більш не буде пото́пу, щоб землю нищити“.
  12. 12 І Бог промовляв: „Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
  13. 13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
  14. 14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
  15. 15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для пото́пу, щоб вигубляти кожне тіло.
  16. 16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі“.
  17. 17 І сказав Бог до Ноя: „Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі“.
  18. 18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфе́т. А Хам — він був батько Ханаанів.
  19. 19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залю́днилася вся земля.
  20. 20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
  21. 21 І пив він вино та й упився, й обнажився в сере́дині свого намету.
  22. 22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надво́рі.
  23. 23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкува́ли, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
  24. 24 А Ной ви́тверезився від свого вина, і довідався, що́ йому був учинив його син наймолодший.
  25. 25 І сказав він: „Про́клятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!“
  26. 26 І сказав він: „Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!
  27. 27 Нехай Бог розпросто́рить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому́!“
  28. 28 А Ной жив по пото́пі триста літ і п'ятдесят літ.
  29. 29 А всіх Ноєвих днів було́ дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.

Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗