로그인

잠언 16장 Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка.

Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. · 우크라이나어 · 잠언 (Proverbs) · 33절

  1. 1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
  2. 2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
  3. 3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
  4. 4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
  5. 5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
  6. 6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
  7. 7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
  8. 8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
  9. 9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
  10. 10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
  11. 11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
  12. 12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
  13. 13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
  14. 14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
  15. 15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
  16. 16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
  17. 17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
  18. 18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
  19. 19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
  20. 20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
  21. 21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
  22. 22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
  23. 23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
  24. 24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
  25. 25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
  26. 26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
  27. 27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
  28. 28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
  29. 29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
  30. 30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
  31. 31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
  32. 32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
  33. 33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.

Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗