시편 88편 Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка.
Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. · 우크라이나어 · 시편 (Psalms) · 52절 · 대역: King James Version
| 절 | Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. | King James Version |
|---|---|---|
| 1 | — | O Lord God of my salvation, I have cried day and night before thee: |
| 2 | Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід! | Let my prayer come before thee: incline thine ear unto my cry; |
| 3 | Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“. | For my soul is full of troubles: and my life draweth nigh unto the grave. |
| 4 | „Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві: | I am counted with them that go down into the pit: I am as a man that hath no strength: |
| 5 | Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! Се́ла. | Free among the dead, like the slain that lie in the grave, whom thou rememberest no more: and they are cut off from thy hand. |
| 6 | І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих, | Thou hast laid me in the lowest pit, in darkness, in the deeps. |
| 7 | бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів? | Thy wrath lieth hard upon me, and thou hast afflicted me with all thy waves. Selah. |
| 8 | Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє! | Thou hast put away mine acquaintance far from me; thou hast made me an abomination unto them: I am shut up, and I cannot come forth. |
| 9 | Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм! | Mine eye mourneth by reason of affliction: Lord, I have called daily upon thee, I have stretched out my hands unto thee. |
| 10 | Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш. | Wilt thou shew wonders to the dead? shall the dead arise and praise thee? Selah. |
| 11 | Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів. | Shall thy lovingkindness be declared in the grave? or thy faithfulness in destruction? |
| 12 | Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив! | Shall thy wonders be known in the dark? and thy righteousness in the land of forgetfulness? |
| 13 | Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє. | But unto thee have I cried, O Lord; and in the morning shall my prayer prevent thee. |
| 14 | Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя! | Lord, why castest thou off my soul? why hidest thou thy face from me? |
| 15 | Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують! | I am afflicted and ready to die from my youth up: while I suffer thy terrors I am distracted. |
| 16 | Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого! | Thy fierce wrath goeth over me; thy terrors have cut me off. |
| 17 | Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю, | They came round about me daily like water; they compassed me about together. |
| 18 | бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься, | Lover and friend hast thou put far from me, and mine acquaintance into darkness. |
| 19 | бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого! | — |
| 20 | Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду: | — |
| 21 | знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою, | — |
| 22 | щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́! | — |
| 23 | Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати, | — |
| 24 | — його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників! | — |
| 25 | Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, — | — |
| 26 | і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його. | — |
| 27 | Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“ | — |
| 28 | Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів. | — |
| 29 | Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний, | — |
| 30 | і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба! | — |
| 31 | Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх, | — |
| 32 | коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх, | — |
| 33 | тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння! | — |
| 34 | А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності, | — |
| 35 | не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́! | — |
| 36 | Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові: | — |
| 37 | повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце, | — |
| 38 | як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. Се́ла. | — |
| 39 | А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, — | — |
| 40 | Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́, | — |
| 41 | всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну! | — |
| 42 | Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем. | — |
| 43 | Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив, | — |
| 44 | і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його. | — |
| 45 | Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю, | — |
| 46 | скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! Се́ла. | — |
| 47 | Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь? | — |
| 48 | Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́? | — |
| 49 | Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? Се́ла. | — |
| 50 | Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності? | — |
| 51 | Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів, | — |
| 52 | якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять! | — |
| 53 | Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь! | — |
- 📚 Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. 책 목록
- 개역개정판 (1998)로
- 개역한글판 (1961)로
- 표준새번역 (1993)로
- King James Version로
- 🌐 다른 언어·판
Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗
King James Version — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: GPL