로그인

마가복음 15장 Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка.

Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. · 우크라이나어 · 마가복음 (Mark) · 47절 · 대역: King James Version

🖍 이 판을 읽기 도구로 읽기 📖 무료성경
절Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка.King James Version
1 А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали. And straightway in the morning the chief priests held a consultation with the elders and scribes and the whole council, and bound Jesus, and carried him away, and delivered him to Pilate.
2 А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“ А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“. And Pilate asked him, Art thou the King of the Jews? And he answering said unto him, Thou sayest it.
3 А первосвященики мі́цно Його винува́тили. And the chief priests accused him of many things: but he answered nothing.
4 Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“ And Pilate asked him again, saying, Answerest thou nothing? behold how many things they witness against thee.
5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався. But Jesus yet answered nothing; so that Pilate marvelled.
6 На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони. Now at that feast he released unto them one prisoner, whomsoever they desired.
7 Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство. And there was one named Barabbas, which lay bound with them that had made insurrection with him, who had committed murder in the insurrection.
8 Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм. And the multitude crying aloud began to desire him to do as he had ever done unto them.
9 Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“ But Pilate answered them, saying, Will ye that I release unto you the King of the Jews?
10 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики. For he knew that the chief priests had delivered him for envy.
11 А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву. But the chief priests moved the people, that he should rather release Barabbas unto them.
12 Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“ And Pilate answered and said again unto them, What will ye then that I shall do unto him whom ye call the King of the Jews?
13 Вони ж стали кричати знов: „Розіпни́ Його!“ And they cried out again, Crucify him.
14 Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“ А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“ Then Pilate said unto them, Why, what evil hath he done? And they cried out the more exceedingly, Crucify him.
15 Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був. And so Pilate, willing to content the people, released Barabbas unto them, and delivered Jesus, when he had scourged him, to be crucified.
16 Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають. And the soldiers led him away into the hall, called Pretorium; and they call together the whole band.
17 І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього. And they clothed him with purple, and platted a crown of thorns, and put it about his head,
18 І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“ And began to salute him, Hail, King of the Jews!
19 І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому. And they smote him on the head with a reed, and did spit upon him, and bowing their knees worshipped him.
20 І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його. And when they had mocked him, they took off the purple from him, and put his own clothes on him, and led him out to crucify him.
21 І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс. And they compel one Simon a Cyrenian, who passed by, coming out of the country, the father of Alexander and Rufus, to bear his cross.
22 І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“. And they bring him unto the place Golgotha, which is, being interpreted, The place of a skull.
23 І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в. And they gave him to drink wine mingled with myrrh: but he received it not.
24 І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме. And when they had crucified him, they parted his garments, casting lots upon them, what every man should take.
25 Була́ ж третя година, як Його розп'яли́. And it was the third hour, and they crucified him.
26 І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“. And the superscription of his accusation was written over, THE KING OF THE JEWS.
27 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його. And with him they crucify two thieves; the one on his right hand, and the other on his left.
28 І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“ And the scripture was fulfilled, which saith, And he was numbered with the transgressors.
29 А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“ й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — And they that passed by railed on him, wagging their heads, and saying, Ah, thou that destroyest the temple, and buildest it in three days,
30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!“ Save thyself, and come down from the cross.
31 Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти! Likewise also the chief priests mocking said among themselves with the scribes, He saved others; himself he cannot save.
32 Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього. Let Christ the King of Israel descend now from the cross, that we may see and believe. And they that were crucified with him reviled him.
33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі. And when the sixth hour was come, there was darkness over the whole land until the ninth hour.
34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“ And at the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, Eloi, Eloi, lama sabachthani? which is, being interpreted, My God, my God, why hast thou forsaken me?
35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“ And some of them that stood by, when they heard it, said, Behold, he calleth Elias.
36 А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“ And one ran and filled a spunge full of vinegar, and put it on a reed, and gave him to drink, saying, Let alone; let us see whether Elias will come to take him down.
37 А Ісус скрикнув голосом гучни́м, — і духа віддав! And Jesus cried with a loud voice, and gave up the ghost.
38 І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу. And the veil of the temple was rent in twain from the top to the bottom.
39 А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“ And when the centurion, which stood over against him, saw that he so cried out, and gave up the ghost, he said, Truly this man was the Son of God.
40 Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я, There were also women looking on afar off: among whom was Mary Magdalene, and Mary the mother of James the less and of Joses, and Salome;
41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним. (Who also, when he was in Galilee, followed him, and ministered unto him;) and many other women which came up with him unto Jerusalem.
42 А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, — And now when the even was come, because it was the preparation, that is, the day before the sabbath,
43 прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового. Joseph of Arimathea, an honourable counsellor, which also waited for the kingdom of God, came, and went in boldly unto Pilate, and craved the body of Jesus.
44 А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер. And Pilate marvelled if he were already dead: and calling unto him the centurion, he asked him whether he had been any while dead.
45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові. And when he knew it of the centurion, he gave the body to Joseph.
46 А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей. And he bought fine linen, and took him down, and wrapped him in the linen, and laid him in a sepulchre which was hewn out of a rock, and rolled a stone unto the door of the sepulchre.
47 Марія ж Магдали́на й Марія, мати Йосієва, дивилися, де́ ховали Його. And Mary Magdalene and Mary the mother of Joses beheld where he was laid.

Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗
King James Version — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: GPL