고린도전서 15장 Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка.

Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. · 우크라이나어 · 고린도전서 (1 Corinthians) · 58절

언어 판 책 장 대역 (나란히) 바로 가기

1 Звіщаю ж вам, браття, Єва́нгелію, яку я вам благовісти́в, і яку прийняли́ ви, в якій і стоїте́.
2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп.
3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням,
4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням,
5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м.
6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли.
7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам.
8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові.
9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву.
10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона.
11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували.
12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих?
13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес!
14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!
15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.
16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!
17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах,
18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись!
19 Коли ми наді́ємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасні́ші від усіх людей!
20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних.
21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих.
22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,
23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу.
24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу.
25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“
26 Як ворог останній - смерть зни́щиться,
27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все.
28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все.
29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться?
30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки?
31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.
32 Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“
33 Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї!
34 Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором!
35 Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“
36 Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре.
37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого,
38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його.
39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб.
40 Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним.
41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою!
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає,
43 сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає,
44 сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
45 Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий.
46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
47 Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь.
48 Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
49 І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити.
50 І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.
51 Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, —
52 раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!
53 Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.
54 А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“!
55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́?
56 Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н.
57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі!

Українська Біблія. Переклад Івана Огієнка. — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗