로그인

요한복음 5장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 요한복음 (John) · 47절

🖍 이 판을 읽기 도구로 읽기 📖 무료성경
  1. 1 Після сього було сьвято Жидівське, і прийшов Ісус у Єрусалим.
  2. 2 У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейська Ветезда, з пятьма ходниками.
  3. 3 В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
  4. 4 Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
  5. 5 Був же там один чоловік, що трийцять і вісім років був у недузї.
  6. 6 Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
  7. 7 Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
  8. 8 Рече йому Ісус: Устань, візьми постіль твою, та й ходи!
  9. 9 зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
  10. 10 І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
  11. 11 Відказав їм: Хто оздоровив мене, той мені сказав: Візьми постіль твою, та й ходи.
  12. 12 Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постіль твою, та й ходи?
  13. 13 Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місці тому.
  14. 14 Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
  15. 15 Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
  16. 16 За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
  17. 17 Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.
  18. 18 За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
  19. 19 Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нічого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
  20. 20 Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому діла, щоб ви дивувались.
  21. 21 Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлюе.
  22. 22 Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
  23. 23 щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
  24. 24 Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
  25. 25 Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
  26. 26 Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
  27. 27 і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
  28. 28 Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
  29. 29 і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
  30. 30 Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
  31. 31 Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
  32. 32 Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
  33. 33 Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правді.
  34. 34 Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
  35. 35 Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотіли повеселитись на часину сьвітлом його.
  36. 36 Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті діла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
  37. 37 І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
  38. 38 і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
  39. 39 Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене.
  40. 40 Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
  41. 41 Чести від людей не приймаю.
  42. 42 Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
  43. 43 Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
  44. 44 Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а славу що від одного Бога, не шукаєте?
  45. 45 Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
  46. 46 Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
  47. 47 Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗