로그인

요한복음 10장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 요한복음 (John) · 42절 · 대역: King James Version

🖍 이 판을 읽기 도구로 읽기 📖 무료성경
절NT (P Kulish 1871)King James Version
1 Істино, істино глаголю вам: Хто не ввіходить дверима в кошару, а перелазить де инде, той злодїй і розбійник. Verily, verily, I say unto you, He that entereth not by the door into the sheepfold, but climbeth up some other way, the same is a thief and a robber.
2 Хто ж увіходить дверима, той пастир вівцям. But he that entereth in by the door is the shepherd of the sheep.
3 Тому воротар одчиняв, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх. To him the porter openeth; and the sheep hear his voice: and he calleth his own sheep by name, and leadeth them out.
4 як вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його. And when he putteth forth his own sheep, he goeth before them, and the sheep follow him: for they know his voice.
5 За чужим же не пійдуть, а втікати муть од него, бо не знають голосу чужих. And a stranger will they not follow, but will flee from him: for they know not the voice of strangers.
6 Сю приповість сказав їм Ісус, вони ж не зрозуміли, що се було, про що глаголав їм. This parable spake Jesus unto them: but they understood not what things they were which he spake unto them.
7 Тоді знов рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що я двері вівцям. Then said Jesus unto them again, Verily, verily, I say unto you, I am the door of the sheep.
8 Всі, скільки прийшло їх перше мене, злодії і розбійники; тільки ж не послухали їх вівцї. All that ever came before me are thieves and robbers: but the sheep did not hear them.
9 Я - двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу. I am the door: by me if any man enter in, he shall be saved, and shall go in and out, and find pasture.
10 Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити. Я прийшов, щоб життє мали, й надто мали. The thief cometh not, but for to steal, and to kill, and to destroy: I am come that they might have life, and that they might have it more abundantly.
11 Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї. I am the good shepherd: the good shepherd giveth his life for the sheep.
12 Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидав вівцї, та й утікав; а вовк хапа їх, і розсипав вівцї. But he that is an hireling, and not the shepherd, whose own the sheep are not, seeth the wolf coming, and leaveth the sheep, and fleeth: and the wolf catcheth them, and scattereth the sheep.
13 Наймит же втїкав, бо він наймит, і не журить ся про вівцї. The hireling fleeth, because he is an hireling, and careth not for the sheep.
14 Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої. I am the good shepherd, and know my sheep, and am known of mine.
15 Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї. As the Father knoweth me, even so know I the Father: and I lay down my life for the sheep.
16 І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир. And other sheep I have, which are not of this fold: them also I must bring, and they shall hear my voice; and there shall be one fold, and one shepherd.
17 За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її. Therefore doth my Father love me, because I lay down my life, that I might take it again.
18 Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого. No man taketh it from me, but I lay it down of myself. I have power to lay it down, and I have power to take it again. This commandment have I received of my Father.
19 Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї. There was a division therefore again among the Jews for these sayings.
20 Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте? And many of them said, He hath a devil, and is mad; why hear ye him?
21 Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може сліпим очі відкривати? Others said, These are not the words of him that hath a devil. Can a devil open the eyes of the blind?
22 Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була. And it was at Jerusalem the feast of the dedication, and it was winter.
23 І ходив Ісус до церкві у Соломоновім ходнику. And Jesus walked in the temple in Solomon’s porch.
24 Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно. Then came the Jews round about him, and said unto him, How long dost thou make us to doubt? If thou be the Christ, tell us plainly.
25 Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене. Jesus answered them, I told you, and ye believed not: the works that I do in my Father’s name, they bear witness of me.
26 Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам. But ye believe not, because ye are not of my sheep, as I said unto you.
27 Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною. My sheep hear my voice, and I know them, and they follow me:
28 І я житте вічне даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх. And I give unto them eternal life; and they shall never perish, neither shall any man pluck them out of my hand.
29 Отець мій, що дав мені, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого. My Father, which gave them me, is greater than all; and no man is able to pluck them out of my Father’s hand.
30 Я і Отець одно. I and my Father are one.
31 Брали тодї знов каміннє Жиди, щоб каменувати Його. Then the Jews took up stones again to stone him.
32 Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих діл каменуєте мене? Jesus answered them, Many good works have I shewed you from my Father; for which of those works do ye stone me?
33 Відказали йому Жиди, говорячи: За добре діло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом. The Jews answered him, saying, For a good work we stone thee not; but for blasphemy; and because that thou, being a man, makest thyself God.
34 Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги? Jesus answered them, Is it not written in your law, I said, Ye are gods?
35 Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє, If he called them gods, unto whom the word of God came, and the scripture cannot be broken;
36 то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулищ, бо сказав: Я Син Божий? Say ye of him, whom the Father hath sanctified, and sent into the world, Thou blasphemest; because I said, I am the Son of God?
37 Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри мені. If I do not the works of my Father, believe me not.
38 Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому. But if I do, though ye believe not me, believe the works: that ye may know, and believe, that the Father is in me, and I in him.
39 Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх, Therefore they sought again to take him: but he escaped out of their hand,
40 та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там. And went away again beyond Jordan into the place where John at first baptized; and there he abode.
41 І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан ніякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була. And many resorted unto him, and said, John did no miracle: but all things that John spake of this man were true.
42 І увірували там многі в Него. And many believed on him there.

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗
King James Version — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: GPL