로그인

사도행전 5장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 사도행전 (Acts) · 42절

🖍 이 판을 읽기 도구로 읽기 📖 무료성경
  1. 1 Один же чоловік, на ймя Ананїя, в Сафирою, жінкою своєю, продав маєток,
  2. 2 та й приховав з ціни, за довідом жінки своєї, та, принїсши якусь частину, положив у ногах у апостолів.
  3. 3 Петр же рече: Ананїє, чого сповнив сатана серце твоє, щоб обманити сьвятого Духа та приховати з ціни за землю?
  4. 4 Хиба, що ти мав, не твоє воно було? й продане, не в твоїй власті було? На що положив єси в твоєму серці діло таке? Ти обманив не людей, а Бога.
  5. 5 Почувши ж Ананїя слова сї, упав без духу; й обвяв страх великий усіх, що чули се.
  6. 6 Уставши молодцї, взяли його і винісши поховали.
  7. 7 І сталось, годин через три після сього ввійшла й жінка його, не знаючи, що стало ся.
  8. 8 Озвав ся ж до неї Петр: Скажи мені, чи за стільки віддали землю? Вона ж каже: Так, за стільки.
  9. 9 Петр же рече до неї: Як се, що змовились ви спокусити Духа Господнього? Ось коло дверей ноги тих, що поховали чоловіка твого; то й тебе винесуть.
  10. 10 Упала ж зараз у ноги йому, та й зітхнула духа. І ввійшовши молодцї, знайшли її мертву, й винїсши, поховали коло чоловіка її.
  11. 11 І обняв страх великий усю церкву і всїх, що чули про се.
  12. 12 Руками ж апостолськими дїялись ознаки й чудеса в народї многі (і були однодушні всї в ходнику Соломоновім.
  13. 13 З инших же нїхто не важив ся приставати до них, тільки величав їх народ.
  14. 14 І прибувало все більш віруючих у Господа, - множество чоловіків і жінок.)
  15. 15 Так що виносили на улицї недужих, і клали на постелях та ліжках, щоб як ійти ме Петр, хоч тінь отїнила кого з них.
  16. 16 Сходилось же множество з околичних городів у Єрусалим, приносячи недужих та мучених від нечистих духів, і всї сцїлялись.
  17. 17 Уставши ж архиєрей і всї, що з ним (тодїшня єресь Садукейська), сповнились завистю,
  18. 18 і наложили руки свої на апостолів, та й посадили їх у громадську темницю.
  19. 19 Ангел же Господень одчинив уночі двері темничні, і вивівши рече:
  20. 20 Ійдїть, і ставши промовляйте в церкві до народу всї слова життя сього.
  21. 21 Вислухавши ж ввійшли вранцї в церкву, та й навчали. Прийшовши ж архиєрей і ті, що з ним, скликали раду і всю старшину синів Ізраїлевих, і післали в вязницю привести їх.
  22. 22 Слуги ж прийшовши, не знайшли їх у темниці, і вернувшись, оповіли,
  23. 23 говорячи; Що темницю знайшли ми замкнену з усякою осторожністю і сторожів знадвору стоячих перед дверима, та відчинивши, нїкого в середині не знайшли.
  24. 24 Почувши ж слова сї священик і старшина церковний та архиєреї, сумнівались, що б воно таке було.
  25. 25 Прийшовши ж один, сповістив їх, кажучи: Що ось чоловіки, що ви повкидали в темницю, стоять у церкві і навчають народ.
  26. 26 Тодї прийшовши старшина з слугами, привели їх без примусу; боялись бо народу, щоб не покаменував їх.
  27. 27 І привівши їх, поставили перед радою; і спитав їх архиєрей,
  28. 28 кажучи: Чи не заказом же заказувано вам навчати в імя се? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести на нас кров Чоловіка того.
  29. 29 Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу нїж людям.
  30. 30 Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві.
  31. 31 Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса; щоб дати покаяннє Ізраїлеві і оставленнє гріхів.
  32. 32 І сьвідки Його в словах сих ми й Дух сьвятий, котрого дав Бог тим,, хто корить ся Йому.
  33. 33 Вони ж почувши запалали гнївом, і радились, щоб повбивати їх.
  34. 34 Уставши ж у раді один Фарисей, на ймя Гамалиїл, учитель закону, поважаний від усього народу, звелїв на часину вивести апостолів,
  35. 35 і каже своїм: Мужі Ізраїлські, вважайте на людей сих, що маєте робити.
  36. 36 Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до него пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у ніщо.
  37. 37 Після сього встав був Юда Галилейський під час переписі, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всі, хто слухав його, розсипались.
  38. 38 А тепер кажу вам: Відступіть ся від людей сих і оставте їх; бо коли від людей рада ся або діло се, то обернеть ся в нїщо ;
  39. 39 коли ж від Бога, то не здолїєте його знївечити, та щоб іще й противниками Божими не зробитись вам.
  40. 40 Послухали ж його, і, покликавши апостолів та побивши, заказали їм говорити в імя Ісусове, та й відпустили їх.
  41. 41 Вони ж пішли веселі з перед ради, що за імя Його удостоїлись бути зневаженими.
  42. 42 І по всяк день не переставали вони і в церкві і по домах навчати й благовіствувати Ісуса Христа.

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗