로그인

사도행전 16장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 사도행전 (Acts) · 40절

  1. 1 Прийшовже у Дервию та в Листру; і ось був там один ученик, на ймя Тимотей, син однієї жінки, вірної Жидівки, батька ж Грека,
  2. 2 що мав добру славу між братами у Листрі та Ікониї.
  3. 3 Сього схотів Павел узяти з собою; і взявши обрізав його задля Жидів, що були в тих місцях; знали бо всі батька його, що був Грек.
  4. 4 Як же проходили городи, передавали їм хоронити устави, постановлені від апостолів та старших, що в Єріусалимі.
  5. 5 Церкви ж утверджувались у вірі, і прибували числом що-дня.
  6. 6 Як же пройшли Фригию та Галацьку сторону, заборонив їм сьвятий Дух промовляти слово в Азиї.
  7. 7 Прийшовши ж в Мисию, поривались ійти в Витинию, і не пустив їх Дух.
  8. 8 Перейшовши ж Мисию, прийшли в Трояду.
  9. 9 І явилось уночі видїннє Павлу: стояв один чоловік Македонець, благаючи його й говорячи: Прийшовши в Македонцю, поможи нам.
  10. 10 Як же видїннє увидїв, забажали ми зараз іти в Македонцю, зрозумівши, що Господь покликав нас благовіствувати їм.
  11. 11 Пустившись тодї з Трояди, приспіли ми в Самотракию,. другого ж дня в Неаполь,
  12. 12 а звідтіля в Филипи, котрий єсть первий город тієї части Македониї - осада. Пробували ж ми в сьому городі кілька днїв.
  13. 13 А субітнього дня вийшли геть а города над річку, де бувало звичайно моленнє, і посідавши говорили до жінок, що посходились.
  14. 14 І слухала нас одна жінка, на ймя Лидия, купчиха кармазином, із города Тиятирського, що шанувала Бога; їй же Господь відчинив серце уважати на глаголанє від Павла.
  15. 15 Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.
  16. 16 Стало ся ж, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна дївчина, що мала духа віщого, і котра заробіток великий давала панам своїм, ворожачи.
  17. 17 Ся, йдучи слїдом за Павлом та. за нами, покликувала, кажучи: Сї люде - слуги Вишнього Бога, що звіщають нам дорогу спасення.
  18. 18 Робила ж се многі днї. Далїй Павел, розсердившись і обернувшись, рече духові: Повелїваю тобі імям Ісуса Христа, вийди з неї. І вийшов тієї ж години.
  19. 19 Видївши ж пани її, що пропала надія заробітку їх, схопивши Павла та Силу, потягли їх на майдан до князїв.
  20. 20 І привівши їх до воївод, казали: Сї люде вельми трівожать город наш, бувши Жидами,
  21. 21 і навчають звичаїв, котрих не годить ся нам приймати, анї робити, бувши Римлянами.
  22. 22 І встав народ проти них, а воїводи, роздерши одежу їх, звеліли бити їх.
  23. 23 І завдавши їм багато ран, повкидали в темницю, звелївши темничнику пильно стерегти їх
  24. 24 Котрий прийнявши такий наказ, повкидав їх у саму середню темницю і позабивав ноги їх у колоду.
  25. 25 О півночі Павел та Сила молившись славили Бога піснею, і чули їх вязники.
  26. 26 Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.
  27. 27 Прокинувши ся ж темничник од сну, та побачивши відтинені двері темниці, вийнявши меч, хотїв себе вбити, думаючи, що повтікали вязники.
  28. 28 Покликнув же голосом великим Павел, говорячи: Не роби собі нічого лихого, всї бо ми тут.
  29. 29 Попросивши ж сьвітла, вбіг трусячись, і припав до Павла та Сиди,
  30. 30 а, вивівши їх геть, каже: Добродії, що менї робити, щоб спастись?
  31. 31 Вони ж рекли: Віруй в Господа Ісуса Христа, то спасеш ся ти і дім твій.
  32. 32 І глаголали йому слово Господнє, і всїм, що в дому його.
  33. 33 І, взявши їх тієї ж нічної години, пообмивав рани, та й охрестив ся сам і всї його зараз.
  34. 34 І, повівши їх у господу свою, заставив перед ними стіл, і веселив ся з усїм домом, увірувавши в Бога.
  35. 35 Як же настав день, прислали воїводи наличників, кажучи: Відпусти людей сих.
  36. 36 Звістив же темничник про сї слова Павла, що прислали воїводи, щоб відпустити вас;
  37. 37 Павел же рече: Бивши нас прилюдно неосуджених людей римських, повкидали в темницю, а тепер потай нас виганяють? Нї бо, а нехай самі, прийшовши, виведуть нас.
  38. 38 Звістили ж воїводам паличники слова сї; і перелякались, почувши, дцо вони Римляне.
  39. 39 І прийшовши благали їх, і вивівши просили, щоб вийшли з города.
  40. 40 І, вийшовши вони з темницї, прийшли до Лидиї, і, побачивши братів, утішили їх, та й пійшли.

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗