로그인

마태복음 26장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 마태복음 (Matthew) · 75절 · 대역: King James Version

🖍 이 판을 읽기 도구로 읽기 📖 무료성경
절NT (P Kulish 1871)King James Version
1 І сталось, як скінчив Ісус, усї цї слова, рече до ученикїв своїх: And it came to pass, when Jesus had finished all these sayings, he said unto his disciples,
2 Ви знаєте, що через два днї буде пасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє. Ye know that after two days is the feast of the passover, and the Son of man is betrayed to be crucified.
3 Тодї зібрались архиєреї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на прізвище Каяфи, Then assembled together the chief priests, and the scribes, and the elders of the people, unto the palace of the high priest, who was called Caiaphas,
4 і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити. And consulted that they might take Jesus by subtilty, and kill him.
5 Та казали: Тільки не в сьвято, щоб не було бучі між народом. But they said, Not on the feast day, lest there be an uproar among the people.
6 Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого, Now when Jesus was in Bethany, in the house of Simon the leper,
7 приступила да Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом. There came unto him a woman having an alabaster box of very precious ointment, and poured it on his head, as he sat at meat.
8 Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата? But when his disciples saw it, they had indignation, saying, To what purpose is this waste?
9 Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим. For this ointment might have been sold for much, and given to the poor.
10 Зрозумівши ж Ісус, рече до них: що ви смутите жінку? дїло бо добре вчинила на менї. When Jesus understood it, he said unto them, Why trouble ye the woman? for she hath wrought a good work upon me.
11 Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте. For ye have the poor always with you; but me ye have not always.
12 Зливши бо вона миро се на тїло моє на погребеннє моє зробила. For in that she hath poured this ointment on my body, she did it for my burial.
13 Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її. Verily I say unto you, Wheresoever this gospel shall be preached in the whole world, there shall also this, that this woman hath done, be told for a memorial of her.
14 Тодї, пійшовши один з дванайцятьох, на ймя Юда Іскариоцький, до архиєреїв, Then one of the twelve, called Judas Iscariot, went unto the chief priests,
15 каже: Що хочете дати менї, а я вам видам Його? Вони ж поставили йому трийцять срібняків. And said unto them, What will ye give me, and I will deliver him unto you? And they covenanted with him for thirty pieces of silver.
16 І з того часу шукав нагоди, щоб Його видати. And from that time he sought opportunity to betray him.
17 У первий же день опрісночний приступили ученики до Ісуса, кажучи Йому: Де хочеш, щоб приготовили Тобі їсти пасху? Now the first day of the feast of unleavened bread the disciples came to Jesus, saying unto him, Where wilt thou that we prepare for thee to eat the passover?
18 Він же рече: Йдїть у город до оттакого, та скажіть йому: Учитель рече: Час мій близько; у тебе зроблю пасху з учениками моїми. And he said, Go into the city to such a man, and say unto him, The Master saith, My time is at hand; I will keep the passover at thy house with my disciples.
19 І зробили ученики, як повелїв їм Ісус; і приготовили пасху. And the disciples did as Jesus had appointed them; and they made ready the passover.
20 Як же настав вечір, сїв Він за столом із дванайцятьма. Now when the even was come, he sat down with the twelve.
21 І, як вони їли, рече: Істино глаголю вам, що один з вас зрадить мене. And as they did eat, he said, Verily I say unto you, that one of you shall betray me.
22 І, засумівши тяжко, почали говорити до Него кожен з них: Аже ж не я, Господи? And they were exceeding sorrowful, and began every one of them to say unto him, Lord, is it I?
23 Він же, озвавшись, рече: Хто вмочає зо мною руку в миску, той зрадить мене. And he answered and said, He that dippeth his hand with me in the dish, the same shall betray me.
24 Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той. The Son of man goeth as it is written of him: but woe unto that man by whom the Son of man is betrayed! it had been good for that man if he had not been born.
25 Озвав ся ж Юда, зрадник Його, й каже: Аже ж не я, учителю? Рече до него: Ти сказав єси. Then Judas, which betrayed him, answered and said, Master, is it I? He said unto him, Thou hast said.
26 Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє. And as they were eating, Jesus took bread, and blessed it, and brake it, and gave it to the disciples, and said, Take, eat; this is my body.
27 І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, глаголючи: Пийте з неї всї; And he took the cup, and gave thanks, and gave it to them, saying, Drink ye all of it;
28 се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся на оставленнє гріхів. For this is my blood of the new testament, which is shed for many for the remission of sins.
29 Глаголю ж вам: Що не пити му від нинї з сього плоду винограднього аж до дня того, коли його пити му з вами новим у царстві Отця мого. But I say unto you, I will not drink henceforth of this fruit of the vine, until that day when I drink it new with you in my Father’s kingdom.
30 І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну. And when they had sung an hymn, they went out into the mount of Olives.
31 Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитись мною сієї ночи. Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся. вівцї стада. Then saith Jesus unto them, All ye shall be offended because of me this night: for it is written, I will smite the shepherd, and the sheep of the flock shall be scattered abroad.
32 По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею. But after I am risen again, I will go before you into Galilee.
33 Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь. Peter answered and said unto him, Though all men shall be offended because of thee, yet will I never be offended.
34 Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене. Jesus said unto him, Verily I say unto thee, That this night, before the cock crow, thou shalt deny me thrice.
35 Каже йому Петр: Хоч би менї з Тобою і вмерти, не відречусь Тебе. Так і всі ученики казали. Peter said unto him, Though I should die with thee, yet will I not deny thee. Likewise also said all the disciples.
36 Тодї приходить з ними Ісус на врочище (місце) Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам. Then cometh Jesus with them unto a place called Gethsemane, and saith unto the disciples, Sit ye here, while I go and pray yonder.
37 І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу. And he took with him Peter and the two sons of Zebedee, and began to be sorrowful and very heavy.
38 Тодї рече до них: Тяжко сумна, душа моя аж до смертї. Підождіть тут, і не спїте зо мною. Then saith he unto them, My soul is exceeding sorrowful, even unto death: tarry ye here, and watch with me.
39 І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи : Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти. And he went a little further, and fell on his face, and prayed, saying, O my Father, if it be possible, let this cup pass from me: nevertheless not as I will, but as thou wilt.
40 І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною? And he cometh unto the disciples, and findeth them asleep, and saith unto Peter, What, could ye not watch with me one hour?
41 Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне. Watch and pray, that ye enter not into temptation: the spirit indeed is willing, but the flesh is weak.
42 Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя. He went away again the second time, and prayed, saying, O my Father, if this cup may not pass away from me, except I drink it, thy will be done.
43 І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі. And he came and found them asleep again: for their eyes were heavy.
44 І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово. And he left them, and went away again, and prayed the third time, saying the same words.
45 Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам. Then cometh he to his disciples, and saith unto them, Sleep on now, and take your rest: behold, the hour is at hand, and the Son of man is betrayed into the hands of sinners.
46 Уставайте, ходімо: ось наближуєть ся зрадник мій. Rise, let us be going: behold, he is at hand that doth betray me.
47 Ще він говорив, коли се Юда, один з дванаицяти, приходить, а з ним багато народу з мечами й дручем, од архиєреїв та старших людських. And while he yet spake, lo, Judas, one of the twelve, came, and with him a great multitude with swords and staves, from the chief priests and elders of the people.
48 Зрадник же Його дав знак їм, кажучи: Кого я поцїлую, той і єсть він: беріть його. Now he that betrayed him gave them a sign, saying, Whomsoever I shall kiss, that same is he: hold him fast.
49 І, зараз приступивши до Ісуса, каже; Радуй ся, учителю; та й поцілував Його. And forthwith he came to Jesus, and said, Hail, master; and kissed him.
50 Ісус же рече йому: Друже, чого прийшов єси? Тодї, приступивши, наложили руки на Ісуса, та й узяли Його. And Jesus said unto him, Friend, wherefore art thou come? Then came they, and laid hands on Jesus, and took him.
51 І ось один з тих, що з Ісусом, простягти руку, вихопив меча свого, й, вдаривши слугу архиєрейського, відтяв йому вухо. And, behold, one of them which were with Jesus stretched out his hand, and drew his sword, and struck a servant of the high priest’s, and smote off his ear.
52 Тоді рече до него Ісус: Верни меч твій в місце його: всі бо, що візьмуть ся за меч, од меча погинуть. Then said Jesus unto him, Put up again thy sword into his place: for all they that take the sword shall perish with the sword.
53 Або думаєш, що не міг би нинї вблагати Отця мого, й приставив би мені більш дванайцяти легионів ангелів? Thinkest thou that I cannot now pray to my Father, and he shall presently give me more than twelve legions of angels?
54 Як же тоді справдились би писаня, що так мусить статись ? But how then shall the scriptures be fulfilled, that thus it must be?
55 Тієї ж години рече Ісус до народу: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями, брати мене? Щодня сидів я в вас, навчаючи в церкві, і не брали мене. In that same hour said Jesus to the multitudes, Are ye come out as against a thief with swords and staves for to take me? I sat daily with you teaching in the temple, and ye laid no hold on me.
56 Се ж усе стало ся, щоб справдились писання пророчі. Тодї всі ученики, покинувши.Його, повтікали. But all this was done, that the scriptures of the prophets might be fulfilled. Then all the disciples forsook him, and fled.
57 Вони ж, узявши Ісуса, повели Його до Каяфи архиєрея, де письменники та старші зібрались. And they that had laid hold on Jesus led him away to Caiaphas the high priest, where the scribes and the elders were assembled.
58 Петр же йшов слїдом за Ним оддалеки до двору архиєрейського, і, ввійшовши в двір, сїв із слугами, щоб бачити конець. But Peter followed him afar off unto the high priest’s palace, and went in, and sat with the servants, to see the end.
59 Архиєреї ж, і старші, і вся рада шукали кривого сьвідчення на Ісуса, щоб Його вбити. Now the chief priests, and elders, and all the council, sought false witness against Jesus, to put him to death;
60 І не знайшли. І коли багато лжесьвідків поприходило, не знайшли. Опісляж, приступивши два лжесьвідки But found none: yea, though many false witnesses came, yet found they none. At the last came two false witnesses,
61 говорили: Сей казав: Я можу зруйнувати церкву Божу, й за три дні збудувати її. And said, This fellow said, I am able to destroy the temple of God, and to build it in three days.
62 І, вставши архиєрей, каже до Него: Нїчого не відказуєш, що сї проти Тебе сьвідкують? And the high priest arose, and said unto him, Answerest thou nothing? what is it which these witness against thee?
63 Ісус же мовчав. І, озвавшись архиєрей, каже до Него: Заклинаю Тебе Богом живим, щоб сказав нам, чи Ти єси Христос, Син Божий? But Jesus held his peace. And the high priest answered and said unto him, I adjure thee by the living God, that thou tell us whether thou be the Christ, the Son of God.
64 Рече йому Ісус: Ти сказав єси. Тільки ж глаголю вам: Від нині побачите Сина чоловічого, по правицї сили, й грядущого на хмарах небесних. Jesus saith unto him, Thou hast said: nevertheless I say unto you, Hereafter shall ye see the Son of man sitting on the right hand of power, and coming in the clouds of heaven.
65 Тоді архиєрей роздер одежу свого, кажучи: Ось сказав хулу; на що нам, іще сьвідків? Ось тепер чули хулу Його; Then the high priest rent his clothes, saying, He hath spoken blasphemy; what further need have we of witnesses? behold, now ye have heard his blasphemy.
66 як вам здаєть ся? Вони ж, озвавшись, сказали: Винен єсть смерти. What think ye? They answered and said, He is guilty of death.
67 Тоді плювали в лице Йому, й били по щоках Його, і знущались із Него, Then did they spit in his face, and buffeted him; and others smote him with the palms of their hands,
68 кажучи: Проречи нам, Христе, хто се вдарив Тебе? Saying, Prophesy unto us, thou Christ, Who is he that smote thee?
69 Петр же знадвору сидів у дворі, І приступила до него одна дівчина, кажучи: І ти був з Ісусом Галилейським. Now Peter sat without in the palace: and a damsel came unto him, saying, Thou also wast with Jesus of Galilee.
70 Він же відрік ся перед усіма, кажучи : Не знаю, що говориш. But he denied before them all, saying, I know not what thou sayest.
71 Як же вийшов він до воріт, побачила його друга, та й каже до тих, що там були: І сей був з Ісусом Назарейським. And when he was gone out into the porch, another maid saw him, and said unto them that were there, This fellow was also with Jesus of Nazareth.
72 І знов одрік ся він, кленучись: Що не знаю чоловіка. And again he denied with an oath, I do not know the man.
73 Трохи ж згодом, приступивши ті, що стояли, кажуть Петрові: Справді й ти єси з них, бо й твоя говірка виявляє тебе. And after a while came unto him they that stood by, and said to Peter, Surely thou also art one of them; for thy speech bewrayeth thee.
74 Тодї почав він проклинатись та, клястись: Що не знаю чоловіка. І зараз півень запіяв. Then began he to curse and to swear, saying, I know not the man. And immediately the cock crew.
75 І згадав Петр слово Ісуса, промовлене до него: Що перше ніж півень запіе, тричі відречеш ся мене. І, вийшовши геть, плакав гірко. And Peter remembered the word of Jesus, which said unto him, Before the cock crow, thou shalt deny me thrice. And he went out, and wept bitterly.

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗
King James Version — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: GPL