로그인

마태복음 25장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 마태복음 (Matthew) · 46절

🖍 이 판을 읽기 도구로 읽기 📖 무료성경
  1. 1 Тоді уподобить ся царство небесне десяти дівчатам, що, взявши каганці свої, вийшли назустріч женихові.
  2. 2 Пять же були з них розумні, а пять необачні.
  3. 3 Котрі необачні, взявши каганці свої, не взяли з собою олїї.
  4. 4 Розумні ж узяли олії в пляшечки свої з каганцями своїми.
  5. 5 Як же жених барив ся, задрімали всі, та й поснули.
  6. 6 О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
  7. 7 Тоді повставали всі дівчата тиї, та й украсили каганці свої.
  8. 8 Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олії вашої, бо каганці наші гаснуть.
  9. 9 Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдіть лучче до тих, що продають, та. й купіть собі.
  10. 10 Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїлле; і зачинено двері.
  11. 11 Опісля ж приходять і другі дівчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
  12. 12 Він же, озвавшись, рече: Істино глалолю вам: Не знаю вас.
  13. 13 Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коди Син чоловічий прийде.
  14. 14 Бо, як чоловік, від'їжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
  15. 15 і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназі, та й відїхав зараз.
  16. 16 Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
  17. 17 Так само й той, що два, придбав і він других два.
  18. 18 Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
  19. 19 По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелік із них.
  20. 20 І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи; Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
  21. 21 Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
  22. 22 Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
  23. 23 Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
  24. 24 Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
  25. 25 і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
  26. 26 Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
  27. 27 так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
  28. 28 Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
  29. 29 Кожному бо маючому всюдидасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
  30. 30 І викиньте слугу нікчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
  31. 31 Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
  32. 32 і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
  33. 33 і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
  34. 34 Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
  35. 35 Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
  36. 36 нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темниці, і прийшли до мене.
  37. 37 Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або і жадного, та й напоїли?
  38. 38 Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?
  39. 39 Коли ж бачили тебе недужим або в темницї, та й прийшли до тебе?
  40. 40 І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам; Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
  41. 41 Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
  42. 42 бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
  43. 43 був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
  44. 44 Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
  45. 45 Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
  46. 46 І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗