로그인

로마서 9장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 로마서 (Romans) · 33절

  1. 1 Правду кажу в Христї, не обманюю, як сьвідкуе менї (й) совість моя Духом сьвятим,
  2. 2 що великий мені смуток, і без устання болесть серцю моєму.
  3. 3 Бо я сам бажав би бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені по тїлу;
  4. 4 вони ж Ізраїльтяне, їх усиновленнє, і слава, й завіти, й даваннє закону, й судженнє, і обітування;
  5. 5 їх і отці, з них і Христос по тїлу, що над усїм Бог, благословенний по віки. Амінь.
  6. 6 Не те ж воно, наче б слово Боже не сповнилось; бо не всі ті, що від Ізраїля, сї Ізраїльтяне,
  7. 7 анї всі дїти, тим що вони насіннє Авраамове; нї, в Ісаакові (рече) назветь ся тобі насіннє.
  8. 8 Се єсть: не дїти тїлесні, се дїти Божі, а дїти обітування полічені в насіннє.
  9. 9 Слово бо обітування таке! Пори сієї прийду, і буде Сарі син.
  10. 10 Не тільки ж (се); а й Ревека, що почала за одним разом од Ісаака, отця нашого;
  11. 11 ще бо не родились, анї зробили нічого доброго або лихого (щоб постанова Божа у вибранню пробувала, не по дїлам, а від Того, хто кличе).
  12. 12 сказано їй, що більший служити ме меншому,
  13. 13 яко ж писано: Якова злюбив я, а Ісава зненавидів.
  14. 14 Що ж скажемо? чи вже ж несправедливість у Бога? Нехай не буде.
  15. 15 Глаголе бо Мойсейові: Помилую, кого помилую, і змилосерджусь, над ким змилосерджусь.
  16. 16 Тим же воно нї від того, хто хоче, нї від того, хто біжить, а від милуючого Бога.
  17. 17 Глаголе бо писаннє й Фараонові: Що на се іменно підняв я тебе, щоб показати на тобі силу мою, і щоб звістилось імя мов по всій землі.
  18. 18 Тим ж то, кого хоче, милує, а кого хоче, ожорсточує (окаменює).
  19. 19 Скажеш же мені: Чого ж іще й винуватить? хто встояв проти волї Його?
  20. 20 Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо вробив єси мене так?
  21. 21 Або не має впасти ганчар над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?
  22. 22 Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель,
  23. 23 і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу,
  24. 24 як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган?
  25. 25 Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою.
  26. 26 І буде на місцї, де сказано їм: не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого.
  27. 27 Ісаія ж покликує про Ізраїля: Хочби було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся:
  28. 28 скінчивши бо слово, поскорить ся в правдї; бо скоро слово зробить Господь на землі.
  29. 29 І яко ж прорік Ісаія: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі.
  30. 30 Що ж скажемо? Що погане, котрі не вганяли за праведностю, настигли праведність, праведність, що од віри;
  31. 31 Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности.
  32. 32 Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання.
  33. 33 Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірув в Него, не осоромить ся.

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗