로그인

데살로니가전서 2장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 데살로니가전서 (1 Thessalonians) · 20절

🖍 이 판을 읽기 도구로 읽기 📖 무료성경
  1. 1 Самі бо знаєте, браттє, про вхід наш між вас, що не марно він став ся;
  2. 2 нї, пострадавши перед тим і дознавши зневаги, як знаєте, в Филипах, зосьмілились ми в Бозї нашому глаголати до вас благовістє Боже з великою боротьбою.
  3. 3 Утїшеннє бо наше (було) не від лукавства, анї від нечистоти, анї в підступі,
  4. 4 а яко ж ми вибрані від Бога, щоб повірити нам благовістє, так ми й глаголемо, не як ті, що людям догоджують, а Богу, що розвідує серця наші.
  5. 5 Школи бо не було в нас лестивого слова до вас, яко ж знаєте, анї думки зажерливої: Бог сьвідок.
  6. 6 Не шукали ми нї від людей слави, нї од вас, нї од инших, можучи в повазї бути, яко Христові апостоли.
  7. 7 Нї, ми були тихі серед вас. Як мамка гріє дїток своїх,
  8. 8 оттак, бажаючи вас, мали ми щиру волю, передати вам не тілько благовісте Боже, та ще й свої душі, тим що ви були нам любі.
  9. 9 Згадайте бо, браттє, труд наш і працю: ніч бо і день роблячи, щоб нїкого з вас не отяготити, проповідували ми вам благовістє Боже.
  10. 10 Ви сьвідки і Бог, як преподобне, і праведно, і непорочне ми обертались між вами віруючими,
  11. 11 яко ж знаєте, що ми кожного з вас, як батько дїток своїх, утїшали і розважали, і сьвідкували;
  12. 12 щоб ви ходили достойно перед Богом, що покликав вас у своє царство і славу.
  13. 13 Того ж то й дякуємо Богові без перестану, що ви, прийнявши слово проповідї Божої від нас, прийняли не яко слово чоловіче, а (яко ж справдї є,) слово Боже, котре й орудує в вас віруючих.
  14. 14 Ви бо, браттє, стали послїдувателями церквам Божим, що в Юдеї в Христї Ісусї, тим що й ви пострадали від своїх земляків, як і вони від Жидів,
  15. 15 що вбили й Господа Ісуса і своїх пророків, і нас вигнали, й Богу не вгодили, і всїм людям противні,
  16. 16 що забороняють нам глаголати поганам, щоб спасли ся, щоб сповнились гріхи їх всякого часу; настиг же їх на конець кнїв (Божий).
  17. 17 Ми ж, браттє, осиротівши без вас на час-годину, лицем, а не сердцем, ще більш старались з великим бажаннєм бачити лице ваше.
  18. 18 Тимже хотїли ми йти до вас, я таки Павел раз і вдруге, та й заборонив нам сатана.
  19. 19 Яка бо нам надїя, або радість, або вінець похвали? чи й не ви ж перед Господом нашим Ісусом Христом у приході Його?
  20. 20 Ви бо слава наша і радість.

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗