누가복음 14장 NT (P Kulish 1871)

NT (P Kulish 1871) · 우크라이나어 · 누가복음 (Luke) · 35절

🖍 이 판을 읽기 도구로 읽기 📖 무료성경

언어 판 책 장 대역 (나란히) 바로 가기

1 І сталось, як прийшов Він у господу до одного із старших фарисейських у суботу їсти хлїб, були й вони, назираючи Його.
2 І ось один чоловік у водянці (у водяній пухлинї) був перед Ним.
3 І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти?
4 Вони ж мовчали. І взявши сцїлив його, та й відпустив.
5 І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?
6 І не змогли вони відказати Йому знов проти сього.
7 Сказав же до запрошених приповість, постерігши, як перві місця вибирають, глаголючи до них:
8 Коли запрошений ти від кого на весїллє, то не сідай на первому місці, щоб часом поважнїший тебе не був запрошений від него,
9 і прийшовши той, хто запросив тебе й його, не сказав тобі: Дай сьому місце; а тодї доведеть ся тобі з соромом останнє місце заняти.
10 Нї, коди ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місці, щоб, як прийде, хто запросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою.
11 Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.
12 Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати.
13 Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих;
14 то будеш блажен бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі увоскресенню праведних.
15 Почувши ж се один з сидячихз Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім.
16 Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих;
17 і післав слугу свого часу вечері сказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове.
18 І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу шити та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.
19 А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прощу тебе, вибач мені.
20 А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.
21 І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнівившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди.
22 І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще в місце.
23 І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та силуй увійти, щоб повна була господа моя.
24 Глаголю бо вам, що ніхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері.
25 Ійшло ж із Ним пребагато народу; й обернувшись рече до них:
26 Коли хто приходить до мене й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й діти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.
27 І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.
28 Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?
29 щоб часом, як положить він основину, та, не спроможеть ся скінчити, всі, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:
30 Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.
31 Або який цар, ідучи на войну, ударити на другого царя, сївши перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто з дванайцятьма тисячами йде на него.
32 Коли ж нї, то ще як той далеко, посли піславши, просить примирря.
33 Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути,
34 Добро сіль; коли ж сіль вітріє, то чим приправити?
35 Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.

NT (P Kulish 1871) — getbible.net(CrossWire SWORD 모듈)에서 가져옴 · 라이선스: 공개 도메인 (Public Domain) · 출처 ↗